Концентровані амінокіслоти ,стимулятор росту (АБК forte),10 л

Склад АБК forte: 1 дм³ розчину містить (не менше ніж): аспарагінової кислоти 1500 мг; треоніну 150 мг; серину 150 мг; глютамінової кислоти 1400 мг; гліцину 700 мг; триптофану 200 мг; аланіну 900 мг; валіну 600 мг; метіоніну 200 мг; ізолейцину 350 мг; лейцину 850 мг; тирозину 350 мг; фенілаланіну 50 мг; гістидину 50 мг; лізину 300 мг; аргінін 50 мг; проліну 950 мг; азоту 2000 мг; фосфору 100 мг; калію 300 мг сірки 500 мг; кальцію 2,0 мг; марганцю 4,0 мг; кремнію 5,0 мг; заліза 350 мг; магнію 35 мг; міді 0,4 мг; цинку 1,5 мг; молібдену 0,01 мг; селену 0,05 мг; бору 50 мг; кобальту 0,005 мг; кислот карбонових низькомолекулярних 0,07 моль; вуглецю меланоїдінів та гумусових речовин 2000 мг; пектинів 600 мг.

Опис

Концентрат амінокислотно-біогенний (АБК) – це принципово новий препарат групи регуляторів росту рослин органічного походження, який завдяки своїй молекулярній структурі безперешкодно проникає в насіння та клітини рослин, де повністю метаболізується.

Властивості:

1. Покращує цвітіння.
2. Підвищує стресостійкість.
3. Стимулює ростові процеси.
4. Сприяє потовщенню клітинних стінок.
5. Підвищує фертильність кліток.
6. Подовжує вегетацію рослин.

Основними діючими складниками є: амінокислоти, пектини, меланоїдини, карбонові кислоти, біогенні елементи.

Лінійка АБК представлена трьома марками АБК malty; АБК peaty і АБК forte, які покликані стимулювати проростання насіння, фотосинтез та дихання, засвоєння та транспорт поживних речовин, формотворчі процеси, стійкість до абіотичних стресів, систему захисту від патогенів та шкідників.

АБК forte – є універсальним засобом для всіх культур.

Фізіологічний вплив на рослину

Функціональна складова ферментативних реакцій, що відбуваються у клітинах і забезпечують синтез складних сполук, їх розщеплення та взаємоперетворення, нормалізують функціонування саморегулюючих систем усіх структурних рівнів – від макромолекул до цілої рослини. Проявляє властивості природного енергена з вираженими ознаками біорегулятора, антидоту, адаптогену та імуномудулятору.

Біорегулятор:

• активізує роботу електронно-транспортного ланцюга (дихання, фотосинтез);
• регулює процеси метаболізму та утворення фітогормонів;
• посилює рух асимілянтів до генеративних органів;
• сприяє утворенню самою рослиною регуляторів росту.

Антидот:

• сприяє відновленню активності ферментативних систем після застосування ЗЗР та інших мінеральних комплексів;
• допомагає утилізувати надлишок активних форм кисню та запобігти пошкодженню клітинних структур.

Імуномодулятор:

• забезпечує більш швидке завершення диференціації тканин та потовщення клітинних стінок;
• активує енергетичний обмін окислювального фосфорилювання.

Адаптоген:

• підвищує опірність та стійкість пектинових полісахаридів рослинних клітин до впливу широкого спектру шкодочинників фізичної, хімічної та біологічної природи;
• сприяє більш швидкому відновленню гормонального балансу та фізіологічних функцій після припинення дії стресу.

Амінокислоти – похідні карбонових кислот, у яких один або декілька атомів водню у вуглеводневому радикалі заміщені на аміногрупу (-NH2).

Основні функції:

• будівельний матеріал усіх білкових сполук;
• учасники синтезу хлорофілу, фітогормонів, ферментів тощо;
• визначають хід усіх ростових процесів;
• регулюють водний баланс та стресостійкість рослин.

Амінокислоти, що входять до складу АБК та їх роль:

Аспарагінова кислота:

• стимулює проростання насіння;
• вихідний матеріал для треоніну, метіоніну, ізолейцину і лізину, нуклеотидів;
• джерело органічного азоту;
• бере участь у формуванні заряду білкової молекули.

Треонін:

• стимулює проростання насіння;
• визначає гідрофільність білків;
• при високих температурах регулює механізм захисту під час стресу та роботу відкривання-закривання продих.

Метіонін:

• попередник гормонів росту;
• стимулює проростання насіння;
• посилює ріст коренів;
• регулює відкривання-закривання продих;
• посилює процеси запилення та зав’язування плодів;
• оптимізує водообмін та регулює утворення та рівень етилену.

Лейцин, ізолейцин:

• посилює стійкість рослин до спеки, посухи та «засолення» (сольового стресу);
• підвищує життєздатність пилку, впливає на гідрофобність білків.

Глутамінова кислота:

• стимулює проростання насіння, ріст рослин, синтез хлорофілу;
• покращує запилення;
• компонент білку;
• активатор механізмів протистояння патогенам.

Гліцин – сприяє росту тканин, синтезу хлорофілу, вітамінів, цитохромів (транспортери електронів в процесах внутріклітинного дихання, фотосинтезу, фосфорилювання тощо); покращує смак плодів.

Аланін – посилює холодостійкість; стимулює синтез хлорофілу; підвищує стійкість рослин до посухи, суховіїв; регулює відкривання-закривання продих; оптимізує водообмін.

Валін – попередник ауксину; підвищує стійкість рослин до посухи, суховіїв та життєздатність пилку; посилює формування насіння та смакові властивості плодів.

Тирозин – входить до складу білків; покращує проростання пилку; посилює стійкість рослин до жари, «засолення» (сольового стресу).

Фенілаланін – впливає на гідрофобність білків та товщину стінок клітин; активізує проростання насіння та процеси запилення.

Гістидін – входить до складу білків; бере участь у формуванні заряду білкової молекули; регулює відкривання-закривання продих, водообмін; дозрівання плодів.

Лізин – стимулює проростання насіння, синтез хлорофілу; посилює процеси запилення та зав’язування плодів; підвищує стійкість рослин до посухи та суховіїв; бере участь у формуванні заряду білкової молекули.

Аргінін – входить до складу білків; бере участь у формуванні заряду білкової молекули; посилює холодостійкість та розвиток кореневої системи; стимулює синтез хлорофілу, алкалоїдів та гормонів зв’язаних з цвітінням і плодоношенням, підвищує стійкість рослин до «засолення».

Пектини – гетерогенна група полісахаридів, які входять до складу клітинних стінок рослин та міжклітинного простору (до 52 % маси клітин становлять пектини). Їх основною функцією є утримання тургору, підвищення посухостійкості рослин та сприяння тривалому зберіганню плодів і овочів. Крім того пектини здатні взаємодіяти з білковими антигенами та стимулювати гормональний імунітет рослини-господаря.

Меланоїдіни – комплекс легкодоступних для рослин та мікроорганізмів органічних сполук з високою енергетикою та біологічною активністю, що утворилися в результаті амінування моносахаридів (заміщення однієї або декількох гідроксильних груп – ОН аміногрупою – NH2). Завдяки своїй будові та властивостям вони здатні впливати на швидкість росту клітин, утворювати комплекси з ферментами, тим самим регулювати їх каталітичну активність, виконують ряд інших фізіологічних функцій.

• виконують ряд фізіологічних функцій, а саме: акумулятивна; транспортна; протекторна; регуляторна.
• при взаємодії з амінокислотами, пектинами, карбоновими кислотами підвищують в’язкість клітинного соку, що значно покращує морозо- та посухостійкість рослин.

Карбонові кислоти – органічні сполуки, похідні вуглеводнів, в яких один або кілька атомів водню заміщені на карбоксильну групу (-СООН). Невід’ємний компонент будь-якої рослинної тканини. Основні функції в рослині:

• вихідний матеріал для ресинтезу вуглеводів, амінокислот, жирів, ферментів;
• підвищує стійкість рослин до фізіологічних хвороб;
• участь у регулюванні рН середовища та підтримці буферних властивостей клітинного соку;
• найважливіший проміжний продукт процесу дихання (цикл трикарбонових кислот);
• забезпечує взаємозв’язок у перетворенні вуглеводів, білків і жирів (Гліоксилатний цикл);
• в рослині виступає як запасна та транспортна форма фотоасимілянтів;
• забезпечує набухання біоколоїдів, надходження води в незрілі плоди, створення смакових якостей продукції.

Біогенні елементи – це хімічні елементи, що постійно входять в до складу біомаси і виконують в ній певні життєві функції.

За вмістом в біомасі хімічні елементи діляться на:

• макроелементи;
• мезоелементи;
• мікроелементи.

Регламент Застосування